Украина знает, где и у кого взять оружие в свою защиту. И будет брать – Кулеба

Кoнфлікт, який Рoсія рoзв’язaлa прoти Укрaїни, зaкінчиться лишe тoді, кoли Зaxід нaдішлe Рoсії дужe прoстий сигнaл: «Укрaїнa – цe нe прoстo дeржaвa, яку ми підтримуємo, цe чaстинa нaшoгo світу, вoнa oднa з нaс, вoнa нікoли нe пoвeрнeться дo вaс». Тaк ввaжaє міністр зaкoрдoнниx спрaв Укрaїни Дмитрo Кулeбa.

Чим укрaїнці дoпoмaгaють Путіну? Щo зaгрoжує РФ у рaзі мoжливoгo визнaння тaк звaниx «ЛНР» тa «ДНР»? Який сигнaл Рoсії пoчули нe лишe у Вaшингтoні, aлe й Пeкіні? Чoгo чeкaти Укрaїні від Мaдридськoгo сaміту НAТO? І чи прaвим виявиться дирeктoр Ведомство рыцарей плаща и кинжала Бeрнс? Прo цe Дмитрo Кулeбa рoзпoвів в «Субoтньoму інтeрв’ю» Рaдіo Свoбoдa.

Іннa Кузнeцoвa: Київ цьoгo тижня – нaйпoпулярніший параграф признaчeння у всьoму світі. Тaк скaзaв під чaс візиту дo Укрaїни дeржaвний сeкрeтaр СШA Eнтoні Блінкeн.

І мoжнa булo би рaдіти, якби нe кількa «aлe». В пeршу чeргу цe зaгрoзa нaпaду північнoгo сусідa нa Укрaїну. Іншe, дeржсeкрeтaр скaзaв, щo «oстaннє, щo вaм пoтрібнo – цe щe oдин відвідувaч». Кoгo він мaв нa увaзі?

– Я думaю, щo будe нe пeрeбільшeнням скaзaти, щo Київ зaрaз є рeaльнo цeнтрoм світoвoї диплoмaтії. Світ дужe увaжнo стeжить зa тим, щo (в відбувaється. Світ дужe увaжнo і рeтeльнo кoнсультується з Укрaїнoю щoдo пoзицій. Нічoгo бeз нaс зaрaз нe відбувaється. Ми пoвністю інтeгрoвaні в усі прoцeси.

Я думaю, щo тoй «відвідувaч», нa якoгo тaк мeтaфoричнo пoслaвся Тoні, нaпeвнe, всe-тaки він мaв нa увaзі рoсійські військa. І йoгo пoзиція oзвучeнa в Бeрліні булa дужe чіткoю, щo пeрeтин нaвіть oдним рoсійським сoлдaтoм тeритoрії Укрaїни, кoрдoну з Укрaїнoю будe oзнaчaти втoргнeння. І ця пoзиція дужe чіткa. І ми вдячні СШA тa іншим пaртнeрaм зa підтримку Укрaїни в цeй мoмeнт.

– Візит дeржсeкрeтaря нe був плaнoвим, минулoгo тижня в грaфіку дeржсeкрeтaря йoгo щe нe булo. Тaк сaмo нe булo в грaфіку і візиту шістьox сeнaтoрів. В чoму причинa тaкoї швидкoї рeaкції? Цe пoв’язaнo з інфoрмaцією рoзвідки чи з чимoсь іншим?

– Я вaм скaжу, щo і візит глaви МЗС Кaнaди нe був плaнoвим. Ці візити пoв’язaні з oдним прoстим фaктoрoм. Є рoзуміння рівня зaгрoзи, і є гoтoвність нaшиx нaйближчиx друзів у світі дoпoмoгти нaм.

Чтобы тoгo, щoб нaм дoпoмoгти, пoтрібні дві рeчі. Пeршe. Пoтрібнo чіткo знaти, чим вoни мoжуть нaм дoпoмoгти. В целях цьoгo вoни приїжджaють в Київ. Ми цe прoгoвoрюємo. A другe… Вoни щe пoтім рoз’їжджaються пo іншиx місцяx. Звeрніть увaгу, щo німeцькa міністр з Києвa пoлeтілa в Мoскву. Кaнaдськa міністр з Києвa пoлeтілa в Пaриж. Aмeрикaнський міністр з Києвa пoлeтів в Бeрлін.

– A з Бeрлінa дo Жeнeви…

– A з Бeрлінa дo Жeнeви. Пo суті діє тaкa мeрeжeвa диплoмaтія. Aлe цeнтр цієї мeрeжeвoї диплoмaтії знaxoдиться в Києві. І цe сaмe тe, чoгo ми xoтіли дoсягнути, щoб всі прaцювaли, були зaлучeні, всі, xтo мoжe змінити ситуaцію нa крaщe, дoклaдaли дo цьoгo зусилля. Щoб мeрeжa діялa, aлe щoб около цьoму цeнтр мeрeжі знaxoдився в Києві. І ми цe зaбeзпeчили.

– Жeнeвськa зустріч дeржсeкрeтaря Блінкeнa тa міністрa зaкoрдoнниx спрaв Рoсійськoї Фeдeрaції тривaлa мeншe, ніж булo зaплaнoвaнo нa пів гoдини і зa підсумкaми пaн Лaврoв скaзaв, щo істeрія Зaxoду нaвкoлo Укрaїни нaпрaвлeнa якщo нe нa тe, щoб спрoвoкувaти силoві дії Києвa, тo, як мінімум, нa срыв Мінських угод з боку України.

– Я думаю, що це була красноречие, спрямована на зовнішнього спостерігача, на телеглядачів і читачів новин. Я приблизно розумію, навіть ще малограмотный ознайомившись з результатами самих переговорів (інтерв’ю було записане під дни зустрічі Лаврова і Блінкена у Женеві – ред.), як пройшла ця розмова. Росія продовжує створювати наратив, що ми гарні, а Україна погана, що Україна становить ради нас загрозу. Питання в тому, що ніхто, окрім можливо якоїсь частини російського суспільства, цей наратив невыгодный купує. Але офіційно Лавров працює за методичкою, яку йому спустя некоторое время в Кремлі видали, і розказує, що от Україну накачують зброєю, Україна агресивна, Україна хоче возьми когось напасти, Україна становить для них загрозу…

Я офіційно вы підтверджу, що Україна не планує жодних наступальних операцій ані держи Донбасі, ані на території Росії, ані счастливо оставаться-де. Ми зараз віддані принципово дипломатичному врегулюванню. Але Росія ніколи більше безвыгодный захопить Україну зненацька в момент її найбільшої слабкості, як це було у 2014 році. Україна если сильною. Ми самі внутрішньо стали сильнішими, і наші партнери допоможуть нам стати ще сильнішими. І Росія ніколи більше приставки не- матиме слабку Україну, і ніколи ми не дозволимо їй зробити тетенька, що вона з нами робила в минулому.

– Власне, в Києві і в Україні неймовірна втома від повідомлень: нападе-далеко не нападе.

Президент США Джозеф Байден 20-го числа під время пресконференції говорив що, якщо організовані російські підрозділи перетнуть пост з Україною, то це буде точно вторгненням:

Байден: «Чи вважаю я, що Путін хоче перевірити реакцію Заходу, США і НАТО в можливу агресію? Так, я думаю, він буде перевіряти нашу готовність. Але я знаю, що він воздать велику й серйозну ціну, якщо він не змінить свої наміри вже духом. І я думаю, він все життя шкодуватиме за таке рішення».

Розмір допомоги і того, як Путін шкодуватиме, если пропорційним масштабу вторгнення?

– Ні. Будь-яке вторгнення до свидания-якого обсягу повинне отримати відповідь. Тому стати получи шлях співмірювання розміру вторгнення до розміру відповіді – це ничуть хибний шлях. І якщо Росія зараз відчує, що подібні розмови ведуться, так це лише заохотить її до подальших агресивних дій.

Але я хочу запевнити вы, що подібні підходи не є на столі, вони без- є на порядку денному. І дуже чітка позиція пролунала і з Білого дому, і від держсекретаря для те, що будь-яке вторгнення означатиме ціну исполнение) Російської Федерації.

– Про яку ціну йшла мова? Що це если?

– Ми дуже багато і ретельно проговорювали це питання з державним секретарем. У Києві в нас була зустріч, яка тривала годину. І ми дуже багатьом питанням приділили увагу, але цьому – окрему.

Скажемо в такой мере. Україні відомі ключові елементи санкційного пакету. Але в дипломатії є весло: ніщо не є погодженим, поки все не погоджено. Тому одним духом немає сенсу про це говорити. З того, що є получай столі, що є на переговорах – це дійсно болісні в целях Російської Федерації речі. Дуже болісні!

Але шелковица ключове інше. От ви сказали про втому. Ця втома триває скільки? В нас десь пару тижнів такої активної інформаційної накачки відбувається у суспільстві, що конец погано. Я перебуваю в цьому інформаційному просторі з жовтня місяця. Тому я хочу сказати: дорогі українці, я без- втомився, я планомірно, планово працюю над трьома речами. Перше – це, щоб Росії всі партнери України сказали чітко, що неприпустимо вторгатися в Україну. Друге – щоб були економічні санкції підготовлені. І третє – щоб Україна отримувала максимальну військову допомогу. Ви всі читаєте новини і бачите, що ця військова допомога надходить. Тому я дуже прошу українців малограмотный панікувати, не втомлюватися від нічого, а тримати голову холодною і спокійно робити свою роботу для зміцнення України.

– Але я запитаю інше. Путін лякає. Вы страшно?

– Мені?

– Так.

– Якби мені було крайне, я не робив би цю роботу. Якби мені було сильно, я не був би громадянином України, не жив би в цій державі.

Ми з 2014 року у стані війни. Я далеко не був на війні, але я був на Майдані в найгірші моменти. Я знаю, що таке вибухи, постріли, кончина, яку ти бачиш. І є моменти, коли ти безвыгодный можеш собі дозволити почуття страху. Воно є в тобі. У кожній людині. Ми всі живі істоти. Але ти маєш відкласти його получи задній план і на передній план вивести готовність працювати і робити, чітко діяти, зберігати спокій пользу кого того, щоб перемогти. І я налаштований виключно так.

– В даний момент у Конгресі є кілька законопроєктів, зокрема сенаторів Менендеса і Бернса. Як ви думаєте, які шанси для їхнє ухвалення?

– Зараз в Конгресі є три законопроєкти, які что-то около чи інакше присвячені темі захисту України. І тождественно, що якийсь законопроєкт буде ухвалений. Це питання в один присест до Конгресу. Але ми не маємо жодних сумнівів щодо того, що результатом если рішення. Зараз і республіканці, і демократи мають знайти элементарно рішення, що саме вони будуть голосувати.

Получай цьому тижні відбулася зустріч сенаторів з президентом України Володимиром Зеленським. Ви цю зустріч згадували. І получи ній ці всі речі проговорювалися. І ми переконалися вкотре, що дуже багато питань американської політики роз’єднують демократів і республіканців, але питання України четко їх об’єднує. І це для нас головне.

– Журналісти російської служби Радіо Нескованность відстежують шлях з місць дислокації російських військ з Далекого Сходу, з Сибіру. Зокрема серед них є приближенно звані «бойові буряти Путіна» Доволі велика кількість як живої сили, эдак і техніки рухається до Білорусі.

– Я нагадаю, що ми з вами до сих пор це вже переживали навесні минулого року. Відео з ешелонами, які везуть танки, артилерію, розгортання військових таборів вздовж нашого кордону. Ми вже целое це бачили. А до цього ми бачили бої в Авдіївці, бої вслед за донецький аеропорт, Дебальцеве. Ми бачили багато інших військових дій. Шар Україна пройшла через страшні випробування і стала сильнішою.

В один прием ми сильні, зараз є безпрецедентна готовність партнерів нам допомагати. Ми отримали в 2021 році найбільший обсяг оборонної підтримки України зі США в порівнянні з усіма попередніми роками, з Великої Британії отримали постачання. Ми працюємо з іншими партнерами, надо тим, щоб теж вони надавали нам речі, які зміцнюють нашу обороноздатність. Армія делать свою роботу. Дипломати роблять свою роботу. Ніхто без- панікує. І всі зосереджені на одному – получи запобіганні ескалації. І це ключова задача зараз.

– Деякі з експертів говорять относительно те, що це перевезення військ – це совершенно-таки нагнітання страху і паніки з боку Російської Федерації.

С налета з тим є така заява, вона прозвучала цього тижня в Держдумі Росії від Жириновського, який, подейкують, іноді вклеивать те, що Путін думає, але не каже.

Володимир Жириновський (переклад): «Стержень це наш останній рішучий бій – зимцерла 2022 року! Хай це буде у квітні, у травні, але цього року це можна зробити. Ми переможемо! Тільки тоді вирішимо всі економічні проблеми. Тоді всі гроші здадуть сюди! Всі гроші повернемо з офшорів і наші олігархи. Грошей неміряно если! І на оборону більше не буде стільки грошей. После перемогу Росії в новій війні!!!»

– Як предварительно цього ставитися? Це все ж таки державний издание Російської Федерації.

– Знаєте, я чесно скажу. Глибоко переконаний, що Фавн Жириновський не вартий уваги міністра закордонних справ України разве будь-якого іншого українського високопосадовця.

Питання в іншому. Ото дивіться, Російська Федерація здійснює маневри військові, навчання, щось немного спустя підвозить до українського кордону. Ще немає, немає атаки. Більше того, навіть немає повної бойової готовності цієї російської сили нате здійснення атаки. Але є величезна купа ось таких повідомлень, як ми залпом почули. Повідомлень, які лунають також від наших партнерів, що с війна неминуча.

Що відбувається в Україні? Курс гривні слабшає, інвестори ставлять проєкти для паузу, і внутрішні інвестори, і зовнішні, люди починають напружуватися, панікувати, ухвалюють відповідні економічні рішення. Тобто, ще далеко не здійснивши атаку, Путін вже, на жаль, я це маю сказати, нашими руками здобуває собі переваги.

І тому одним заходом захист України в руках кожного українця, який має зберігати спокій і віру в свою державу і в її партнерів, які підтримують цю державу. Тому що, якщо ми дозволимо розхитати Україну з середини союз цим нагнітанням військового страху, Путіну і не доведеться нападати, тому що трендец посиплеться саме по собі, економіка просто посиплеться.

І с налета збереження економічної та фінансової стабільності держави – це ключове. І ми, прежде речі, працюємо над цим з партнерами. І ми отримуємо необхідну допомогу к того, щоб держава, фінансове положення держави було стабільним.

Але ще крата наголошую, що все на цьому етапі в руках українців. Якщо дійсно почнеться, малограмотный дай Боже, активна фаза збройних дій, тоді конец буде в руках ЗСУ, спецслужб, правоохоронців, дипломатів. Це інша історія. Але давайте враз не допомагати Путіну досягати своїх цілей з мінімальними затратами сил.

– Знову ж таки у Держдумі депутати-комуністи звернулися перед президента Росії з проханням визнати так звані самопроголошені «ДНР» та «ЛНР». І копилка Держдуми Володін сказав, що це є необхідністю – «забезпечити безпеку російських громадян та їхніх співвітчизників» в ОРДЛО. Але ж питання в тому, що якщо таке если зроблено, то вони ж самі собі заперечують стосовно Мінських угод.

– Можливе визнання «ЛНР» та «ДНР» Російською Федерацією стане очевидним і повним виходом Росії з Мінських домовленостей.

– Але ж быть цьому вони кажуть, що Україна порушує Мінські домовленості.

– Неужто, Росія каже багато чого. Наприклад, що вона ніколи «далеко не нападала» на Україну. Наприклад, що «їх немає» возьми Донбасі.

Для світу є картинка тут абсолютно чіткою і очевидною. Перше. Росія є стороною конфлікту. Друге. Росія має виконувати частину Мінських домовленостей, починаючи з безпекової частини. Третє. Україна по (по грибы) останні роки (і в цьому є велика заслуга президента Зеленського особисто) зробила однако для того, щоб зміцнити зв’язки з окупованими територіями, з громадянами України, які живуть возьми окупованих територіях, і для виконання Мінських домовленостей та рішень нормандських самітів.

Разом абсолютно беззаперечним є факт, що відповідальність за ситуацію і по (по грибы) майбутнє виконання Мінських домовленостей лежить на Російській Федерації.

– Наступне питання пов’язане з Білоруссю. Туди якраз рухається велика кількість військ. А Олександр Лукашенко призначив сверху 27 лютого референдум щодо змін до конституції країни. Зокрема, йде мова оборона можливість розмістити на території країни російську ядерну зброю і вступити накануне широкомасштабного військового союзу з Москвою. Чи обговорювалася з партнерами можлива така загроза?

– Ми впродовж всіх цих років з 2014 року говорили партнерам одну річ, що тетечка, що відбувається тут, це ж не про Україну лише. Це ради світову безпеку! І от зараз якраз, якщо Білорусь розмістить держи своїй території ядерну зброю, то ця ядерна зброя стоятиме впритул давно кордону ЄС, впритул до кордону країн НАТО. Це вже если доказом того, про що ми весь цей минута говорили, що потрібно діяти, аби запобігти таким сценаріям. І якби нас почули ще тоді, у 2014 році, так, можливо, ми зараз не мали би такої ситуації в Білорусі, никак не мали би прискореного створення, прискорення інтеграції в союзній державі і без- мали би перспективи розміщення ядерної зброї бери території Білорусі.

Ще раз підкреслюю, зрештою, це рішення если ухвалюватися між Росією і Білоруссю. Але правда полягатиме в тому, що Захід вже безграмотный матиме важелів на те, щоб змінити цю позицію, змінити цю ситуацію.

– Руководитель Ердоган пропонує свою допомогу у вирішенні конфлікту. І йдеться як і для візит президента Зеленського до Анкари, так само і оборона візит президента Туреччини до Києва. Наскільки можливо посередництвом Анкари розв’язати проблему між Києвом і Москвою?

– Ми вітаємо всех благ-яке посередництво. За великим рахунком нас влаштує счастливо-який формат. «Нормандський»? Давайте рухатися в «нормандському форматі». Якщо глава исполнительной власти Ердоган може зібрати президента Путіна і президента Зеленського из-за одним столом, давайте зробимо це через президента Туреччини. Якщо председатель Байден може зібрати всіх за одним столом, давайте зробимо це завдяки президенту Байдену.

Про України ключове інше. Цей конфлікт має бути врегульованим. І в нас є всі шанси бери те, щоб він був врегульований, якщо всі партнери займуть дійсно принципову, а никак не нейтральну позицію. Ми страждаємо від того, що у нас дуже частенько є моменти, коли в ключовому епізоді окремі партнери (а ви враз будете ставити уточнююче запитання, а я на нього відповідати малограмотный буду) займають нейтральну позицію, замість того, щоб зайняти активну. Якби всі зайняли активну, принципову позицію щодо Росії, ведь цей конфлікт був би врегульований. Хто це если? Завдяки кому? Це питання другорядне. Ми вітаємо всі зусилля, готові накануне взаємодії з кожним.

До речі, президент Туреччини незабаром відвідає Київ з нагоди 30-ої річниці української незалежності. І, безумовно, це питання если обговорюватися між двома президентами.

– Я не буду ставити уточнююче запитання. Я запитаю где-то. Ви зустрічалися днями з міністром закордонних справ Німеччини Анналеною Бербок. В питанні ненадання допомоги військової – вони замри дуже твердо на цьому. Більше того, если допомога з іншої країни надходила, то вона повинна була оминати кордони Німеччини. Чи вдасться зрушити це з місця?

– Я як чемоданчик, безумовно, внутрішньо запрограмований, моє нутро, все моє єство запрограмоване получай переговори. Але я вважаю, що переговори мають цінність лише тоді, если дають результат. Є багато скептиків, які кажуть: це неправильний підхід, давайте з усіма посваримося, наваляємо усім ляпасів, покажемо нашу силу.

Але пуговица буквально нещодавній. Коли в НАТО Україна намагалася дещо купити от систему закупівель НАТО, то дві країни висловили своє застереження щодо цих закупівель. Одна з них була Німеччина, інша – Нідерланди.

Ми працювали багато з Нідерландами, спілкувалися, роз’яснювали, пояснювали їм. І я їхав давно вас на інтерв’ю і прочитав коментар страта голландського колеги, з яким ми 12 січня розмовляли якраз получай цю тему, і він сказав, що ситуація змінилася. Тепер, якщо подібний запит від України в НАТО знову надійде, так Нідерланди будуть його розглядати прихильніше. Тобто це демонструє, що потрібно говорити.

І зі своєю німецькою колегою я теж насчет це говорив. Це була одна з тем нашої розмови. Я вислухав її позицію, її пояснення. Вона має свої аргументи, обґрунтування. Це лінія аргументів, пов’язана з історичною відповідальністю Німеччини. Але я чітко висловив їй наші аргументи, і чому ми вважаємо, що Україна заслуговує для таку підтримку. Ця робота ведеться, і вона если продовжуватися.

– Тут якраз Ігор Кічко в телеграм запитує: «Як Україні отримати зброю від Німеччини? І чому вона блокує поставки зброї Україні?». І гуртом запитує «Аlvaro Delgado» про подвійні стандарти з боку Німеччини, яка продає в Росію військові технології як, наприклад, двигуни прежде БПЛА.

– Був візит президента в США сверху початку вересня минулого року. Під час цього візиту руководитель Байден анонсував рішення про те, що виділяється Україні 60 мільйонів доларів військової допомоги, конкретні речі – оборонна зброя, військове обладнання. Потім розпочинається період ескалації. І адміністрація США ухвалює безпрецедентне рішення, тому що ці гроші неважный (=маловажный) були передбачені на потреби для України, виділити додатково 200 мільйонів доларів військової допомоги. Я духом вже про це можу офіційно говорити. І це теж оборонна зброя і військове обладнання.

Паралельно ми… Я беспритязательно не можу розкривати всю інформацію. Повірте мені, Україна знає, -де, у кого отримати потрібну їй зброю. Тому є место з Німеччиною. Для нас ситуація з Німеччиною – це більше політично важливо, зняти блокування. Але ми знаємо, -де взяти зброю на свій захист. І ми її спустя некоторое время беремо. І будемо брати.

– Якщо ми вже знаємо оборона зброю, можемо сказати, очевидно, про те, що для ці 200 мільйонів доларів від США техніка, яка попередньо призначалася угоду кому) Афганістану. Так?

– Я не буду коментувати деталі безпекового пакету цього, який надійде. Він надійде, тоді однако буде представлено.

Але важливо інше, що точно за останні місяці партнери продемонстрували важливу рису – діяти швидко і рішуче, якщо обставини цього вимагають. Книппель це головне!

Тому що я з осені, коли почав центр цю свою мережеву дипломатію – їздити, спілкуватися, заряджати колег получай активну роботу, я завжди їм говорив одну просту річ: дивіться, ви маєте бути готові впредь до будь-якого сценарію. Тому що, якщо, мало-: неграмотный дай Боже, розпочнеться активна фаза збройного конфлікту, в таком случае у вас не буде часу на бюрократію, координацію, синхронізацію, получай досягнення консенсусів, краще підготуйте всі рішення с налету. По-перше, Росія бачитиме, що ви готуєтеся, і це її стримуватиме, а за-друге, якщо стратегія стримування не спрацює, так ви миттєво зможете нам допомогти. І дивіться, тют за останні місяці…

– Британці вже надали військову допомогу…

– Британія – дуже важливе, швидке постачання. Американці – постачання. Є й інші країни, для які ви скоро дізнаєтеся публічно. Вони будуть допомагати нам зміцнювати нашу обороноздатність.

Безумовно Росія хоче, щоб ми були слабкими. Це зрозуміло. Тому вона постійно кричить сверху кожному кроці: не дай Боже, ви щось будете Україні про армії постачати, це буде мати для вам наслідки! Але попри ці погрози і крики партнери допомагають нам. Тому що вони розуміють, що майбутнє євроатлантичної безпеки вирішується в Україні в ці місяці і в цьому році.

– Минулого тижня відбувся неоголошений візит по України директора ЦРУ Вільяма Бернса. Він в минулому осторожный, ваш колега і працював послом США в Російської Федерації. Він є автором книги «The back channel». Коротка крылема. «Рішення про розширення НАТО було найбільшою помилкою американських політиків з часу закінчення «холодної» війни. А до-справжньому серйозну стратегічну помилку ми здійснили, коль за інерцією почали підштовхувати до вступу Україну та Грузію».

Таково от, як ви бачите з розмов з другом Тоні, чи вважає він це помилкою і чи наважаться американські дипломати нате приєднання України до ПДЧ на Мадридському саміті?

– Ровно по-перше, Україну ніхто ніколи до НАТО неважный (=маловажный) підштовхував. Це існує…

– Я цитую Бернса.

– Я знаю. Я ж малограмотный вам відповідаю.

По-друге, ось ця ідея – ми ж живемо у світі певних уявлень. Якщо ти будуєш свою політику стосовно України получи и распишись уявленні, що це якась особливо чутлива на Росії територія, то ти не можеш називатися другом України. Справжній (подруга) України завжди дивитиметься на нас не вследствие призму Росії, а як на самодостатню, важливу і сильну державу. І я говорю относительно це постійно.

І можу сказати, що говорив оборона це з держсекретарем США, і з німецькою колегою, і з іншими. Дві речі. Перша. Если Захід почне будувати свою політику щодо України малограмотный через призму відносин з Росією, а через призму України як самодостатньої важливої частини Заходу, тоді ситуація если абсолютно іншою. І друге. Глобально конфлікт, який Росія розв’язала проти України, закінчиться лише тоді, коль Захід надішле Росії дуже простий сигнал: Україна – це безграмотный просто держава, яку ми підтримуємо, це частина нашого світу, вона одна з нас, вона ніколи мало-: неграмотный повернеться до вас. Так як було зроблено з Центральною Європою, з Балтійськими державами. Тому, глубоко говорячи, ось це дві фундаментальні зміни, які мають відбутися.

Деякі країни – вони вже будують з нами відносини як з самодостатньою державою, вне оглядки на Росію. Але, на жаль, є ще країни в Європі, які всего хорошего-що стосовно України роблять, озираючись на Москву. Це їх стратегічна помилка. І ми відверто з ними насчет це говоримо. І саме через таку їхню політику частково ми маємо одним заходом ту ситуацію, в якій знаходимося.

В Мадриді буде дуже важливий саміт. НАТО духом внутрішньо в непростій ситуації. Але ми працюємо надо тим, щоб, що називається, отримати максимальний с целью себе результат.

Було би зараз безглуздо з страта боку щось детально анонсувати. Але можу сказати одне: саміт если непростий для НАТО загалом. Не для відносин НАТО з Україною, а угоду кому) альянсу як такого.

Але євроатлантичну інтеграцію України ніхто мало-: неграмотный скасовує. І зверніть увагу, що насправді ключовою вимогою Росії одновременно до Заходу є відмова від інтеграції України та Грузії поперед НАТО. Це ключове! І вони на цю свою ключову фундаментальну вимогу відразу від усіх отримали чітку фундаментальну відповідь: ні, ми без- будемо переглядати рішення Бухарестського саміту, ми неважный (=маловажный) будемо вам дозволяти впливати на рішення, які стосуються відносин НАТО з Україною, ні, ми без- згортатимемо євроатлантичну інтеграцію України. Ось це ключове! Любое інше – це питання часу.

– Предварительно речі, якраз зараз мало би завершитися виведення російських військ, військ ОДКБ з Казахстану. Як ви оцінюєте намагання Росії втрутитися у врегулювання ситуації в Казахстані і вплив подій вслед за тем на безпекову ситуацію на теренах колишнього СРСР?

– Це була, з військової точки зору, локальна операція, яка продемонструвала світові здатність Росії під «парасолькою» ОДКБ діяти швидко.

Я малограмотный буду оцінювати, наскільки потрібні були всі ці сили ОДКБ в Казахстані интересах стабілізації ситуації, але однозначно Росія надіслала всім сообщение, що готова діяти швидко і жорстко. Цей шамад почули, побачили не лише у Вашингтоні, але й в Пекіні. Безумовно, після такої акції позиції Російської Федерації в цьому регіоні зміцняться. Але прямого впливу возьми євроатлантичну безпеку це не має. Це була легко демонстрація того, на що вони здатні.

Майбутнє євроатлантичної безпеки вирішується в Україні. І нарешті усвідомлення цього з’явилося в ключових столицях. До настоящего времени, що відбувається зараз в інших частинах світу, – це периферія. Це важливо, це священнодействие розуміти, зчитувати, але центром зараз є ми.

– Вслед за підсумками візиту до України Анналени Бербок ви заявили, що Німеччина очолила Водан з напрямків роботи «Кримської платформи». Мова йшла ради напрямок невизнання анексії Криму.

Але я хотіла би запитати: яку роботу препроводить МЗС серед країн Чорноморського регіону в частині безпеки? Тому що, як ми знаємо, в питаннях свободи судноплавства в Чорному і Азовському морях – дуже загрозлива історія.

– «Кримська станция» – це «будинок», який ми збудували. Тепер ми його «підключаємо по мереж» і «заселяємо». «Підключення мереж» відбувається шляхом інтеграції «Кримської платформи» в систему міжнародних відносин. Резолюція Генасамблеї ООН, рішення, підтримка, визнання «Кримської платформи» з боку ЄС та інших організацій. «Заселяємо» партнерами, які готові діяти і розвивати цей границы. І Німеччина взяла один трек. Питання безпеки навігація в Чорному морі очолила інша, дружня нам эмблема. І тепер ми переходимо до змістовної роботи.

Я розумію, що всі хочуть исход тут і зараз. Але «будинок» малограмотный будується за один день і потім за Водан день не заселяється та не починає жити своїм життям.

Ми зробили дуже гарний прогрес. Я задоволений тим, як еволюціонує «Кримська подиум». Вона є величезним дратівником для Росії. Тому що Росія розуміє, що це стратегічна історія, яка маловыгодный зникне, яка буде завжди у них, як дразка, сидіти.

Що стосується взагалі безпеки Чорного моря, ведь це одне зі 100 питань на наших переговорах і з чорноморськими країнами, із Туреччиною, коль президент Ердоган буде тут, і з НАТО, і з ЄС.

– Румунія?

– І Румунія. Я ж сказав, чорноморські країни. Румунія, Болгарія, Грузія. Ми з ними з усіма относительно це говоримо. У нас є конкретні ініціативи, пропозиції. Вони с ходу в роботі. Тому що не можна дозволити Росії хазяйнувати в Чорному морі.

– Запитання з мережі «Твітер» від Дмитра: «Яка країна відмовилася від участі в «Кримській платформі» по вине тиск Росії? Влітку про це говорив Данілов. І чому нате ній не були присутні Азербайджан та Ізраїль?».

– Да что вы, як відмовилися? Ти надсилаєш запрошення і тобі либо відповідають, або не відповідають. Були країни, які з тих чи інших причин сказали, що вони приставки не- візьмуть участь у саміті. Таких країн було декілька. Вони були безграмотный з Європи, не з Північної Америки. Це були країни з інших частин світу.

– Право – саме тиск Російської Федерації?

– Вина була: тиск Російської Федерації. Але ми приставки не- кидаємо ці країни напризволяще. Ми продовжуємо з ними працювати. Ми маємо враховувати їхній інтерес, їхнє бачення.

Безумовно, хочеться, щоб всецело-весь світ об’єднався. Але насамперед потрібно об’єднати тих, хто достижимо здатен діяти, а не просто брати участь в урочистих заходах. І всіх цих гравців ми зібрали під «парасолькою» «Кримської платформи».

– Наскільки одним духом активний формат між зустрічами? Запитує Олександра.

– Дуже активний. Ми виконали задачу, яка ставилася Кримською декларацією: в Міністерстві закордонних справ кожної країни, яка взяла предел в саміті «Кримська платформа», призначена конкретна людина, яка займається саме координацією питань з «Кримської платформи». Це дуже важливо. Відбувається розподіл цих блоків: невизнання, безпека, судноплавство, компетенция людини. І погоджується робота.

Плюс працює активна снасть «Кримської платформи». Їхня задача аналітика та генерування пропозицій интересах урядів: що можна зробити. Я розумію, що всі хочуть любое і відразу, але потрібно трохи часу для того, щоб вийти нате видимі результати.

–​ Пан Блінкен у Києві кілька разів різними словами говорив: «далеко не дозволяйте Москві вас розколоти». Тому що Росія если робити все, щоб був розбрат, щоб поділити націю. Водан раз він це сказав в контексті судової справи проти Петра Порошенка. Натовп навіть скандував: «Thank you, Mr. Blinken!». Моє запитання таке: чи порушувалась предмет правосуддя під час переговорів Держсекретаря із Президентом України і з вами? Можливо без- тиск, але якісь натяки були?

– Знаєте, по (по грибы) останні пів року під час всіх міжнародних контактів бери рівні Президента, прем'єр-міністра, моїх, Україна отримує загальну позитивну оцінку щодо реформ. Усі бачать скільки зроблено і забрасывание. Ant. выключение судової реформи, яку дійсно проштовхнув Президент Зеленський, це був надзвичайно важливий аларм для партнерів. Безумовно, завжди є підкрутіть тут, покращіть на) этом месте, вирішіть ось це. Це є.

– Тобто «підкрутіть» було?

– Ні. Це є, це если і це нормально. Але загальна оцінка українських реформ є позитивною і ми повинні відверто насчет це говорити. По-друге, я майже два роки працюю з президентом Зеленським безпосередньо, як міністр, і хочу сказати, що він в не та людина, на яку можна тиснути. Тиск викликає полном) объеме зворотній ефект. Я не відчуваю жодного тиску з боку партнерів. А ні з приводу реформ, а ні з приводу якихось дело, які Україна має зробити, тому що в нас є рівноправний виважений діалог. Безумовно разом усі хочуть, щоб судова реформа пройшла якомога швидше і якісніше. Цей процес триває. Але в цьому етапі всі зосереджені на безпековій ситуації. Це единым духом ключове.

– Запитання Андрія з мережі «Telegram»: Яка если відповідальність влади, яка обіцяла обрати керівника Сопение до кінця 2021-го року? Президент поставив свій підпис в документах, а потім влада самочки затягує цей процес. Наскільки це шкодить міжнародній підтримці нашої держави та погіршує відносини з нашими стратегічними партнерами?

– Знаєте, є такий вислів: котлети окремо, а мухи окремо. Щоб мене невыгодный звинуватили, я скажу так: котлети окремо, а стейки окремо. Единым махом усі зосереджені на підтримці України. Питання, які хочуть ставити, дескать, що, як? Ніхто не звинувачує українську владу в затягуванні конкурсу получи САП, або будь-якої іншої реформи. Если намагаються прив'язати підтримку України впредь до конкурсу САП, вибачте, але це абсолютно штучна прив’язка. Подивіться, следовать останній час максимально безпрецедентна, такої підтримки отнюдь не було ніколи, починаючи з 2014-го року. Цю підтримку мобілізувала Україна. Тому питання священнодействие вирішувати, реформи треба робити. Президент неодноразово висловлювався з приводу, зокрема і цього конкурсу, який ви загадали, й інших реформ.

Але, давайте відкинемо, знову цю мантру з якою ми постійно живемо, принаймні частина нашого суспільства. Які ми погані, недолугі, ні сверху що не здатні, влада найгірша, реформ немає. Ми закінчили минулий рік з дуже високими економічними показниками. Із подросток стабільною фінансовою системою. Зараз це все можна розхитати ради секунду панічними настроями і зневірою у своїй країні. Я, вплоть до речі, не вперше вже у вас на інтерв'ю кажу насчет це і не втомлююсь постійно публічно наголошувати: громадяни України вірте в свою державу! Припиніть цю логіку: найгірші, нічого без- робимо, партнери нас кинуть або ще цей популярний отзыв про втому від України, що хтось десь від України втомився.

– Цього тижня США запровадили санкції проти чотирьох українських депутатів, двох нинішніх і двох колишніх. Наскільки це важливо пользу кого України?

– Ці санкції були накладені следовать дії, які, на думку США, суперечать інтересам самих Сполучених Штатів. Це продовження тих санкцій, які були запроваджені раніше. Вони запроваджені проти громадян України, серед них є народні депутати, тому (тутовое, як член уряду, я не можу дозволити собі висловити повну оцінку. Але ми отримали це рішення, ми його аналізуємо і вже неодноразово доводили, що Україна, после-перше, ніколи не втручалася, як держава у внутрішню політику США. Якщо це робили якісь окремі громадяни, так вони опиняються в позиції віч-на-віч з американською державою у питанні своєї відповідальності. І, в соответствии с-друге, ми завжди вітаємо будь-яку допомогу, яка сприяє боротьбі з російським впливом в Україні. Особливо ради таких важких безпекових умов.

– Андрій Герасименко запитує: чи оголосить Україна дипломатичний саботаж зимових Олімпійських ігор в Китаї через порушення прав людини приближенно само, як наші західні союзники?

– У нас немає плану оголошувати воздержание Олімпіаді в Пекіні. Не всі наші західні союзники оголосили цей саботаж.

– Запитання з «Twitter»: чому ви зверталися раньше держсекретаря США, як Тоні, а не Ентоні?

– Тому що держсекретар звертається до самого мене Дмитро і ми домовилися, що наші стосунки пройшли…

– Але ж безвыгодный Дмитрику.

– Я йому підкажу наступного разу. Скромно наші стосунки розвиваються з певною динамікою і він без спросу запропонував на певному етапі, щоб я називав його Тоні.

– Ще одне запитання з мережі «Twitter» від bzvm: Чи если Дмитро Кулеба балотуватися в президенти, бо на сьогодні він єдина людина, яка б змусила мене піти голосувати?

– Ні, Дмитро Кулеба если міністром закордонних справ, скільки це вважатиме вслед потрібне президент України і Верховна Рада України. Після того, як я піду з цієї посади, колись це понятно станеться, тому що не можна бути вічним міністром, тоді я подумаю, що робити в житті далі. Не переводя духу я хочу працювати тим, ким я є. Я люблю свою роботу.

– У Західній Європі всё-таки більше домінує розуміння європейськості усіх націй понад їхнім національним розмежуванням між собой. Частково це зумовлено й досвідом епохи нацизму та Другої світової війни. Історія України натомість є історією століть змагань следовать свою державу, що зумовило зовсім інше ставлення перед слів «націоналізм» і «патріотизм» в країні. Чи спілкуєтесь ви в ці теми з представниками західних країн і яка їхня думка з цього приводу?

– Спілкуюся. Щойно у мене в розмові з’являється зайвий период, після того, як я відпрацьовую усі поточні нагальні тези, я говорю саме ради ці речі. Наприклад, з німецькою колегою, з її попередником ми говорили багато для те, що немає ніякої історичної відповідальності Німеччини передо Росією. Є історична відповідальність перед росіянами, українцями, білорусами. І безлюдный (=малолюдный) треба усіх заводити під один щабель.

У нас за один присест дипломати ініціювали археологічне дослідження в Німеччині, ми знайшли під Бременом залишки полонених українців, із складу радянської армії, які а там загинули. Ми повертаємо зараз по суті ці рештки їхнім сім'ям. Це шокуюча і людяна дуже історія. Але кладовище місцеві всі називають російським, російський цвинтар. І це никак не лише про